Всередині дитина

Знову ніч, на серці холод І з'їдає лишня згадка Знову на мені окови , Що тримають без останку . Чи припиниться ця мука Я втомилась від безсилля Мені все набридло зовсім І не хочу бути сильна Думала, що зможу далі Йти без сумніву та болю , Але знову відчуваю Що наївно сумно досі Як нарешті відпустити , Те що не сказать словами Хоч роками я доросла А всередині дитина .

2024-12-05 22:57:23

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Олексій Коваль

Дуже гарно і зворушливо!!😭😊☺️ Аж подих перехоплює!!🤗😌

Відповісти

2024-12-23 15:53:24

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Олексій Коваль дякую 🧡

Відповісти

2025-01-07 11:27:06

Подобається

Інші вірші поета

Закат декабря Листи до захисників Подумки Більше без страху

Інші поети

☠ ромашка Цветочкина

@Tanya_1311

Hell_ga

@Hell_ga

Szekisurutempo

@szesute

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

109

9558

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1869