Всередині дитина

Знову ніч, на серці холод І з'їдає лишня згадка Знову на мені окови , Що тримають без останку . Чи припиниться ця мука Я втомилась від безсилля Мені все набридло зовсім І не хочу бути сильна Думала, що зможу далі Йти без сумніву та болю , Але знову відчуваю Що наївно сумно досі Як нарешті відпустити , Те що не сказать словами Хоч роками я доросла А всередині дитина .

2024-12-05 22:57:23

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Олексій Коваль

Дуже гарно і зворушливо!!😭😊☺️ Аж подих перехоплює!!🤗😌

Відповісти

2024-12-23 15:53:24

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Олексій Коваль дякую 🧡

Відповісти

2025-01-07 11:27:06

Подобається

Інші вірші поета

Подарок судьбы ранее Быть с минутой всегда верно Теплота дружбы ... Жити далі

Інші поети

BON BON

@bon_bon_c0xu

Anna Sparrows

@birdwithword

Safie_

@Safie_

Схожі вірші

Всі

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

1728

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

108

9622