Звір

Мої страхи - темні ліси , Де жив той звір повік без крил Мені доводилось його тягти, В собі як хрест без теплоти Він в глибині ночей росте, Моїх частин надій живе І кожний раз не знає літ Скільки шматків рвать на політ Весь втомлений безликий тил Не описать словами крик Всі почуття кровавих сліз Тримає знову як політ . Чи випустити , повезе ? Йому знайдеться хто прийме, Всі гористі в очах сповна Лиш ярість втомлює жива. P.s: << Stary Night ~ Jordan Critz 🎧🖤>>

2023-02-05 11:44:35

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Сандра Мей 🌹😏🔥

Відповісти

2023-02-06 14:05:38

Андрій Лаврик

Чудова поезія!

Відповісти

2023-02-06 14:34:00

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Андрій Лаврик дякую 😉🧡

Відповісти

2023-02-06 14:37:05

Подобається

Інші вірші поета

Жити далі Темнота теней ночи ... Малий ведмедик Дневник души

Інші поети

Nora

@Anastasia_chan

Валерія Долінос

@Valere

Hania K.G.

@ArkCrimson

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2236

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

1992