" Сладкий сон "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пятый месяц моих слёз , На щеках остался дождь Весь промокший календарь Зачеркну все дни подряд , Пусть летят вокруг листва Солнце осветит мне в глаза , Улыбнусь бегом себе Убрав грусть рукой в душе , Пусть встречает ветер вздох Потонувших в море звёзд Унося тайны мечты , Там ,где нету бед любви И гуляет сладкий сон Полон сказок без тревог , Лишь окутав теплотой Унося во тьму с собой .
2020-05-26 08:26:34
47
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
уф роднуль, пасибки🧡💕🧡
Відповісти
2020-05-26 12:25:22
Подобається
Олексій Коваль
Дуже емоційно і чудово!!😭🥰
Відповісти
2024-08-08 08:36:24
1
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Олексій Коваль thanks you )
Відповісти
2024-08-08 09:14:33
Подобається
Інші вірші поета
" Вздох неба " Я отпущу с временем дальше ... На згадку Хмурий квітень
Інші поети
Merlin911
@garovan321
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12768
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2324