Подумки
Чому ж ти моє серце не стихаєш І подумки руйнуєш сталі лід Я так боялась знову закохатись Тепер вночі не маю більше сліз Ти подумки хоча я не просила І як й чому тобі вдалось , Можливо в цьому якась сила Лиш відстань побудує наш порок Не бачачи як виглядаєш , Мені достатньо поки слів І карі очі, що палають Хоча в них море болю сліз Ти десь далеко ніби поруч І твій привітний погляд слід , Мені нагадує про ночі Коли із неба падав сніг .
2024-11-25 00:45:08
4
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2346
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13111