Комусь потрібні
Вона хотіла, щоб її любили, Без лишніх слів і хвилювань Вона хотіла бути сильною, Без своїх страхів та вагань Чому буває ,що ми любим , Лише тоді коли когось нема Та з часом серцем фантазуємо Про те , що стало лиш слова Проходить час ,проходять дні Нас змінюють багато літ , Але одне зажди не змінне Те серце ,що колись любило. Хоча би раз в цілому світі Під час грози без зайвих квітів І теплих ніжності обіймів В останній раз , Остання згадка Про все те добре , Що зі свічкою згасає. Та в темноті прорив обіймів Ми думаємо кому потрібні , Чи взагалі комусь душею рідні Можливо справді так буває , Що долею нема кохання .
2024-07-03 07:58:37
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Олексій Коваль
Аж плакати хочеться 😭
Відповісти
2024-08-05 19:01:49
1
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Олексій Коваль дякую 🥰❤️
Відповісти
2024-08-05 19:01:57
1
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Олексій Коваль рада ,що тобі сподобався) " Тримай носовичок " ))
Відповісти
2024-08-05 19:02:53
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12413
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4890