Комусь потрібні
Вона хотіла, щоб її любили,
Без лишніх слів і хвилювань
Вона хотіла бути сильною,
Без своїх страхів та вагань
Чому буває ,що ми любим ,
Лише тоді коли когось нема
Та з часом серцем фантазуємо
Про те , що стало лиш слова
Проходить час ,проходять дні
Нас змінюють багато літ ,
Але одне зажди не змінне
Те серце ,що колись любило.
Хоча би раз в цілому світі
Під час грози без зайвих квітів
І теплих ніжності обіймів
В останній раз ,
Остання згадка
Про все те добре ,
Що зі свічкою згасає.
Та в темноті прорив обіймів
Ми думаємо кому потрібні ,
Чи взагалі комусь душею рідні
Можливо справді так буває ,
Що долею нема кохання .
2024-07-03 07:58:37
10
4