З тобою ...

З тобою відчуваю крила Та піднімаюсь подумки як птах Мені близька твоя підтримка І відчуваю долі знак З тобою поруч тепло й мило Хоча спочатку було просто так Симпатія і дружба без вітрила Твоїх та моїх хвилювань Ми різні взагалі насправді Як біле й чорне в полотні , Але при цьому маєм спільний застіж Там де немає ідеальних слів Можливо пишу я банально , Як будь-який закоханий поет , Але моя любов в мені палає При згадці про красивий силует . Та навіть коли десь далеко захід Ми бачимось через кілометри доріг Тому що пам'ятаю погляд завжди Твоїх очей та посмішок обійм .

13.11.2022

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Ашаннiя дякую ❤️🧡🧡🥺🍰💕

Відповісти

14.11.2022, 09:04

Подобається

Олексій Коваль

Дуже красиво, яка гарно історія,аж душ зачіпа 💘

Відповісти

09.08.2024, 11:33

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Олексій Коваль 💓💓💓

Відповісти

09.08.2024, 12:30

Інші вірші поета

Всередині дитина Не сумуй Темнота теней ночи ... "Ты заслуживаешь лучше "

Інші поети

Панк

@Juli_Punk

Рыжий

@Kliri

Molly Walker

@mollywalker228

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

2808

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1900