Вірші
Всі
Підлабузник
Чи варто казати,
Що на сотню доріг
Є лише один турист,
Який усі здолати зміг?
Він, як сокіл гордий,
Споглядає з висоти
За тими мурахами,
Серед яких є я і ти.
У польоті швидкий,
Сміливий у бою,
На полюванні чіпкий,
Непохитний у строю.
Величний філософ
І найкращий із поетів,
Видатні політики страждають
Од людей його пікетів.
Юрба оглушливо реве,
Коли на площу прилітає він,
Одразу натовп оживе
І не відвернуться од змін.
Великий поводир сліпих
У пустелях диктатури,
Збирач найкращих крихт,
Митець нової світу структури
3
0
244
Розпач
Не завивай, мій друже,
Під старої гітари
Акорди сумні та протяжні,
Як обійми цупкої мари...
Не починай даремні
Співи у глибину ночі,
Бо точно напевно
Не зімкнеш червоні очі...
Ти самотньо продовжиш
Сидіти за столом
У старенькім барі,
П'ючи лікери й вина разом...
Накинеш драну одіж
На сильні, та обідрані плечі,
Вийдеш на світ Божий,
Як страшилка для малечі...
О мій маленький спудею,
Не варто так перейматись!
О мій маленький спудею,
Це не найгірше, що могло статись!
Просто встань негайно
Зі старого цього стільця,
Очі розплющ та поважно
Допий із пляшки винця...
І наодинці з ніччю
Продовжуй славний бенкет!
Кожною набутою річчю
Наводь собі марафет!
Твій образ химерний
Складається з пальто
Й барвистих шарфів,
Яскравих, немов шапіто...
За тобою тягнуться далі
Друзі й незнайомці нові...
Ти йтимеш, лишатимеш кралі,
Хай хоч ноги зітруть до крові
3
1
181
Невідворотність
Хлопче, ти зовсім
Іще дурний...
Краще сядь під сонце,
Соколе золотий.
Не зумієш зрозуміти,
Де правда, а де грим.
Уже долю не спинити,
Тож лишайся молодим.
Не женись пероном
За останнім потягом.
Його не зупинити,
Тож заспокіймося разом.
Затягни легеньку думу,
Що уява прудко накида .
Дрібно тремти зі струму,
Мов коли приходить молода.
За потягом останнім
Лиш пролягає жовтий шлях!
За потягом останнім
Не вженешся й у думках!
Годі мріяти дарма
Про простори всього світу,
Адже дійсності катма
Лиш дасться себе скорити.
Піддайся долі, любий друже!
Вона рахує наперед!
Вона така швидка, що дужо
Переганяє кулемет!
У себе глибше, брате,
Постарайся увійти!
Послаб душевні ґрати
Й до нової йди мети!
Не дивись на квітники,
Що лишаються позаду!
Забудь алеї, смітники,
Дам таку тобі я раду.
3
0
168
