Невідворотність
Hora Izhayiv
Хлопче, ти зовсім Іще дурний... Краще сядь під сонце, Соколе золотий. Не зумієш зрозуміти, Де правда, а де грим. Уже долю не спинити, Тож лишайся молодим. Не женись пероном За останнім потягом. Його не зупинити, Тож заспокіймося разом. Затягни легеньку думу, Що уява прудко накида . Дрібно тремти зі струму, Мов коли приходить молода. За потягом останнім Лиш пролягає жовтий шлях! За потягом останнім Не вженешся й у думках! Годі мріяти дарма Про простори всього світу, Адже дійсності катма Лиш дасться себе скорити. Піддайся долі, любий друже! Вона рахує наперед! Вона така швидка, що дужо Переганяє кулемет! У себе глибше, брате, Постарайся увійти! Послаб душевні ґрати Й до нової йди мети! Не дивись на квітники, Що лишаються позаду! Забудь алеї, смітники, Дам таку тобі я раду.
2022-10-14 07:31:22
3
0
Інші вірші поета
Лиш сила має право Русалка Підлабузник Розпач
Інші поети
_Юпитер_
@_Cuddlies_
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3804
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3204