Лиш сила має право
Не спиняй мене даремно, Ти лиш дурно сили палиш, Бо вже знаю я напевно, Що пізніше просто звалиш. Я тепер продовжу Споглядати себе в люстро, Говорити вічно можу І проблеми розбивати знов. У моєму світі сила Тече у венах, у кістках, Кінцева ворога - могила, Я знаю лиш один сей шлях. Твоє тупі старання марні, Не гідна ти нас спинити, Єдині шанси й ті туманні, Тож ліпше дурість зупинити. Я знов сидітиму отут, Наодинці зі собою, Забуду весь стадний люд, Перемогти їх буде грою. Мій світ зовсім близько, Сповнений шалу сили, Я не впаду ніколи низько, Протримаюсь на крилах. Мій секрет нікому ще Не був відомий, як тобі, Проте не махай мечем, Ти лиш піщинка на Землі. Тебе знищу у пів удару Й заговорю зі собою, За дурість цю дістала кару, Не треба керувати мною. Збудую ідеальну реальність Лиш силами своїми, Для мене лишиться безкарність Перед рабами моїми. Стоп-стоп-стоп! Ти не варта мене спинити! Стоп-стоп-стоп! Лиш від безсилля будеш нити! Звільни для найсильніших Шлях у височінь думок, Від злих немає тут добріших, Тож мовчи свій платок!
12.10.2022
3
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4032
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1785