Розпач
Не завивай, мій друже, Під старої гітари Акорди сумні та протяжні, Як обійми цупкої мари... Не починай даремні Співи у глибину ночі, Бо точно напевно Не зімкнеш червоні очі... Ти самотньо продовжиш Сидіти за столом У старенькім барі, П'ючи лікери й вина разом... Накинеш драну одіж На сильні, та обідрані плечі, Вийдеш на світ Божий, Як страшилка для малечі... О мій маленький спудею, Не варто так перейматись! О мій маленький спудею, Це не найгірше, що могло статись! Просто встань негайно Зі старого цього стільця, Очі розплющ та поважно Допий із пляшки винця... І наодинці з ніччю Продовжуй славний бенкет! Кожною набутою річчю Наводь собі марафет! Твій образ химерний Складається з пальто Й барвистих шарфів, Яскравих, немов шапіто... За тобою тягнуться далі Друзі й незнайомці нові... Ти йтимеш, лишатимеш кралі, Хай хоч ноги зітруть до крові
2022-10-14 07:32:07
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Cryda Cooper
👏🏻👏🏻👏🏻👏🏻🔥
Відповісти
2022-10-14 16:49:41
1
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
13941
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2159