Розпач

Hora Izhayiv

Не завивай, мій друже, Під старої гітари Акорди сумні та протяжні, Як обійми цупкої мари... Не починай даремні Співи у глибину ночі, Бо точно напевно Не зімкнеш червоні очі... Ти самотньо продовжиш Сидіти за столом У старенькім барі, П'ючи лікери й вина разом... Накинеш драну одіж На сильні, та обідрані плечі, Вийдеш на світ Божий, Як страшилка для малечі... О мій маленький спудею, Не варто так перейматись! О мій маленький спудею, Це не найгірше, що могло статись! Просто встань негайно Зі старого цього стільця, Очі розплющ та поважно Допий із пляшки винця... І наодинці з ніччю Продовжуй славний бенкет! Кожною набутою річчю Наводь собі марафет! Твій образ химерний Складається з пальто Й барвистих шарфів, Яскравих, немов шапіто... За тобою тягнуться далі Друзі й незнайомці нові... Ти йтимеш, лишатимеш кралі, Хай хоч ноги зітруть до крові

2022-10-14 07:32:07

3

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Cryda Cooper

👏🏻👏🏻👏🏻👏🏻🔥

Відповісти

2022-10-14 16:49:41

1

Схожі вірші

Всі

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

39

2

3225

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1985