Хоч слово

Hora Izhayiv

А що ти там На самоті сидиш? А чому ти так Насупився й мовчиш? Заговори зі мною, Благаю тебе! Не роби мовчанку грою, Прошу тебе! Відгукнися хутко На мої страшні Крики в душі, Не роби болю мені. Ти скажи хоч слово, Без нього сходжу з розуму! Коли ти сидиш так знову Я горю від сорому. Що тобі такого злого Я зробив випадково знов? Не хотів узагалі лихого, Та вже вганяєш мене в кров. Заговори, тебе благаю! Хоч звук видай у мій бік! Я вже робити що не знаю, Хвилина без слів твоїх немов той рік! Якби волю повну дати, То розірвав би ти мене. І не кажи, що не будеш грати У серце холодне, кам'яне. Знаєш усю мою любов, Що сповнює клітину кожну! Але все знов і знов Мене ігноруєш, як так можна?! Геть мені набридло все, Я облишаю марну справу! От і сиди собі оце, А я двері зачиняю з шалу. Будеш ще шукати Мої сліди у тьмі нічній, А потім просто страждати, Бо нескоро прийде час твій. Останній в довгій черзі На відвідини стоятимеш, Бо вже не знав гри межі Й дико од самотності волатимеш.

2022-10-14 07:29:17

2

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12410

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5704