Хоч слово
А що ти там
На самоті сидиш?
А чому ти так
Насупився й мовчиш?
Заговори зі мною,
Благаю тебе!
Не роби мовчанку грою,
Прошу тебе!
Відгукнися хутко
На мої страшні
Крики в душі,
Не роби болю мені.
Ти скажи хоч слово,
Без нього сходжу з розуму!
Коли ти сидиш так знову
Я горю від сорому.
Що тобі такого злого
Я зробив випадково знов?
Не хотів узагалі лихого,
Та вже вганяєш мене в кров.
Заговори, тебе благаю!
Хоч звук видай у мій бік!
Я вже робити що не знаю,
Хвилина без слів твоїх немов той рік!
Якби волю повну дати,
То розірвав би ти мене.
І не кажи, що не будеш грати
У серце холодне, кам'яне.
Знаєш усю мою любов,
Що сповнює клітину кожну!
Але все знов і знов
Мене ігноруєш, як так можна?!
Геть мені набридло все,
Я облишаю марну справу!
От і сиди собі оце,
А я двері зачиняю з шалу.
Будеш ще шукати
Мої сліди у тьмі нічній,
А потім просто страждати,
Бо нескоро прийде час твій.
Останній в довгій черзі
На відвідини стоятимеш,
Бо вже не знав гри межі
Й дико од самотності волатимеш.
2022-10-14 07:29:17
2
0