Блискучі перемоги

Hora Izhayiv

Стрункі ряди наступають На розгромлених червоних, Хвилину смерти наближають Для ворогів своїх кровних. Козачий полку, вперед, Ти ідеальний на полі, Козачий полку, вперед, Їх ще знищив не доволі. Блищать під вогнями Каски, вимазані кров'ю, Не зупиниш їх мольбами, Сунуть далі ще стіною. Не можеш зазнати поразки, Пливи рікою боїв, Їхня перемога - уривок казки, Яку створили для рабів. Гори трупів позаду Лежать від поглядом круків, А ви разом залпом радо Нагодуєте іще птахів. Козачий полку, вперед, Ти ідеальний на полі, Козачий полку, вперед, Їх ще знищив не доволі. Міцні ряди хоробрих тіл Наганяють жах на тих, Хто нічого втілить не зумів І зривається на крик. Не можеш зазнати поразки, Пливи рікою боїв, Їхня перемога - уривок казки, Яку створили для рабів. У твоїх очах численних Відбивається вогонь домів, Де сиділи вражі офіцери, А хто чого ж іще хотів? Козачий полку, вперед, Ти ідеальний на полі, Козачий полку, вперед, Їх ще знищив не доволі. Загнаний у кут пес Не витримує удару, Кида людей під наш прес І з жахом спогляда стожари. Не можеш зазнати поразки, Пливи рікою боїв, Їхня перемога - уривок казки, Яку створили для рабів. Засів у бункері цей щур, Трясе його від лихоманки, А стіни обвалює від бур, Стискається од кістлявої панянки. Козачий полку, вперед, Ти ідеальний на полі, Козачий полку, вперед, Їх ще знищив не доволі. Наша ненька знов повстала, Проти орд нових старих, Вона знову їх перемагала, Ряди танули, мов навесні сніг. Не можеш зазнати поразки, Пливи рікою боїв, Їхня перемога - уривок казки, Яку придумали для рабів.

2022-10-06 17:49:24

4

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12584

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

3504