Маєм мрію

Якісь слова пробили дірку І знов кричить на серці совість , Що марну дала я надію Твоїм старанням бути поруч . Ми всі напевне маєм мрію В душі не бути одиноким , Але не завжди як хотілось Виходить вибрати назовсім Спочатку томні есемески , Обійми теплі ніби вата І солодощі на думку різні Забиті натяки із слів кохання . Проходить мить і ви вже звикли Один до одного, як дві краплини І пробиваються нарешті злидні , Що хтось не зовсім вже і милий . Різні думки та інтереси Можливо погляди на дні буденні Та як раніше вже незвичні Розмови вечором наївно щирі . Приходить мить, коли тверезо Почнеш дивитись лиш на сутність Того, хто мильним занавісом Хотів потрапить в твою душу

2023-02-02 00:14:07

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Сандра Мей

@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) не знаю як іншим та мені знайомо... ( не взаємне кохання)

Відповісти

2023-02-02 19:50:20

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Сандра Мей зрозуміла , хоча мені доводилось за таким спостерігати не на своєму прикладі ...А в більшій мірі подруг та знайомих ..

Відповісти

2023-02-02 19:51:33

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

дякую друже 🍫🧡

Відповісти

2023-02-04 07:50:17

Подобається

Інші вірші поета

Важко зрозуміти Нарисую солнышко :) Хаус війни " Сладкий сон "

Інші поети

Итан Торкио

@dupochka

Oh Sana

@hanine_writer

kamilionus_

@kamilionus_

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16756

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2834