Чоловіче тіло
ЕЛА Троянська
(18+)
Мені, як вченому (такі вже справи) Дісталось тіло чоловіка (і не для забави). Я вивчити його хотіла. Але утримати щось не зуміла. Мені, як вченому (низький уклін!) Попався навіть вірменин Накачаний і ревнивий він. Швидко-тікаючий громадянин... Мені як вченому (так-так, тихіше...) Потрапив на очі один айтішник... Та гроші рахував він іще швидше... ніж.. І повернувся до колишньої! Мені, як дівчині, прийшов, як сон Красивий і могутній золотий Дракон... Він - Наймудріший!!!! Для мене Закон! В кохання захопив полон... Мені як вченому (шість місяців полинуть) Легко так говорить за декілька хвилин. Дракон антропоморфний, не сховать личину Ношу під серцем я його Дитину... (23.04.2019 р. Переклад 2025 р. Бережіть своїх рідних !!!)
2025-09-21 17:28:07
1
0
Інші вірші поета
Ниточка життя По краю леза Te amo Остання відпустка.
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12033
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3427