Блог
Всі
Думки вголос
Дріада й Королева (частина шоста)
Дріада ж у куточку завджи була
І не просила нічого багато.
Для неї щастям і коштовним
Була лиш кава та її дівчата ...
Так жила, тихо розквітала,
І тренувалась волею сталевой.
Аж тут Дріада зустрічає
Хоробрих амазонок Королеву...
Вона не кидалась на гроші
Йшла по життю не випадково.
І Гномика із братом саркастично
Постійно називала "біба й боба".
Носила обладунок, наче плаття
На балу пишнім королівським.
Як треба - то розводила багаття
Й палила тихо відьом грішних.
В Дріади - очі вже на три копійки.
Її матуся не могла так вчити...
І вирішила - попрошуся
До Королеви (щоб служити).
Важке, виснажливе навчання...
Тримати меч і магію - так ново.
Але через чотири роки
Наставниця сказала : " Ти готова!!!"
(далі буде)
Різне
Банші та Амазонки ( Частина п'ята)
... В печері наш сховався Воїн.
Побачить Банші побоявся .
І так сидить там й досі
Хоч чудово знає:
Його Дріада іще Любить!!
І Шукає! І Ридає!
І так у пошуках сумних
Дріада йде в чужу країну.
Багато інших Воїнів
Кинжали їй кидають в спину...
Хтось пригорне - і з жахом відпускає.
Бо бачить Пекло, що всередині палає!!!
І ось добренький й нерозумний Гномик
Притяг її до Амазонок.
А в них порядок дуже строгий:
Зніми лахміття, вимий ноги...
Розписане все по годинам.
По іншому не можна - бо загинеш!
На другий місяць видали печатки,
Що зло всередині сковали.
І бідне серце у Дріади
Щитом залізним обростало.
А Гномик трохи веселився
Водив своїх дівчат у ванни,
І рясно золотом ділився.
Всіх часто звав у ресторани.
Дріада ж у куточку завджи була
І не просила нічого багато.
Для неї щастям і коштовним
Була лиш кава та її дівчата ...
(далі буде)
Думки вголос
Квітка кохання
Це занадто - цілувати мої квіти.
Ранком з них нектар солодкий пити.
Але якщо вирішив - то що ж робити...
Жаль, що вересень уже, не квітень...
Це занадто - пелюсток моїх торкатись.
Разом тішитись, і плакати, сміятись.
В атласні приходити палати.
За кохання не отримувати плати...
Все занадто?.. Пити сік з тичинок...
Носом потонути в серединках.
І пилок розсипати по стінах.
Бавлячи мене, ну як дитину...
Вірші
Всі
Монастир Душі
А не буває так, що успішний
Честь свою не заплямує... Грішний...
Хочеш багатство душі - то йди пішки,
Залишивши шрами на серці...
Не бачу сенсу жити у болі вибору
Коли від зла встає волосся дибором...
А втім... не важливо коли малу
Крупицю торгують самому дияволу.
І будуть золоті палати... І труби...
Але немає в них веселощів і все буде грубо.
Помре чистота тиші -
Впаде Монастир Душі...
(10.02.2019р. Переклад 2025 р.
Бережіть своє Серце і Душу!)
0
0
2
Реальність
Допомагає той, хто поруч...
Без солоденьких і нудних промов.
Істерику зупинить мовчки.
Він тільки Свій – зробив й пішов.
Не буде у дурний туман
Опівночі кудись гуляти.
Не піде на самообман.
Й колишню за руку хапати.
Адже допомагає той, хто поруч.
І не важливий вік й менталітет.
І нити, скиглити тепер уже не треба.
Відкинула перо, і на руці - кастет ...
І він допомагає -
він тут, поряд!
І Він - життя моє!
Моє він море!
(2018 рік. Переклад 2025 рік. Дуже дякую!!! Допомагайте один одному.)
0
0
35
Буду Сонцем.
Не покажу тобі свій сум
А буду вічно посміхатись
На серці виставлю тавро ...
Тепер нам нічого боятись.
І я впаду...
Та так боюся,
Що ти зі мною станеш гіршим...
Бо я тебе (повір) сильніша,
І потягну під водоспад
Депресії, безумства...
й грішних ...
Але цього тобі не треба...
І навчусь дружити...
Холодним ранком, коло пруду.
Коханий,
постараюсь жити,
Я... твоїм Сонцем буду...
(02.05.2019 р. Перекладено в 2025 р. Тримаймося разом.)
0
0
31
