Блог
Всі
Думки вголос
Ти так і не сказав, чого хотів...
У тебе цей секрет зостався...
Чого на очі попадав? Чому ходив?
Чому губами ти щоки торкався?..
Чого хотів від Королеви Скорпіонів?...
Грошей? Чи слави? Чи уваги?
Чи трохи посидіть на троні?...
Й для тіла получить розвагу...
Чи прокачати з себе Альфу,
Залізти вище по моїх плечах...
Сміливо... та воно не варто...
Бо скоро ти відчуєш Справжній Страх...
Бо Королеви Скорпіона
Під захистом Володаря живуть...
І коли хоч одну образять,
То кривдника чека "остання путь"...
То що ж ти скажеш?!
Щось не чутно...
Тиша...
Як жаль, що граєш ти з вогнем...
Нещасний...
Мі...
Думки вголос
Вам - 30, а йому - 31...
І доля в різний час тоді звела...
І кілька років, днів, годин
він скільки дарував тепла...
Його пекельний і стійкий вогонь
мене так ніжно гартував,
щоб я змогла в житті прожити -
він стільки сил у мене вклав...
А Ви зустріли аватар, що сповнений його завітів...
І ззовні - наче дівчинка, але всередині була я В...
І дивувались Ви не з мене, а з його...
Бо ви обидва такі схожі...
Він - Демон з Пекла, Ви - із Сонця ясного.
Але так дивно...
Кожен з вас тривожив,
неначе я зустріла близнюків,
яких в дитинстві розлучили...
Він вчив мене, як зрозуміти Y хромосом...
Ви ж... теж мене тепер навчили...
І зламані бар'єри не відновиш,
і в глибині бажаю більшого... і ще...
Лиш залишилося молитись
і знов гуляти під дощем...
Ви ж знаєте, що ласка - неймовірна сила
і знову й знову направляєте її...
Тоді була закута в біль, і не просила
Мене від цього врятувати ( всі свої )...
Й той біль, що повернувся в мої очі -
із самого дитинства в мені існував...
Так дивно - тільки Він його побачив...
І Ви...
І знову рятував...
Але до Смерті я все ближче,
тож руку відпустіть,
будьласочка,
облиште....
Вірші
Всі
Русалка і Святий
Давно це було:
В лісі темнім
Зустрілись дві прості
Душі.
Життя було таким буремним
Ці двоє ж
Милувались
У тиші...
Він був Святим, Вона - Магічна.
Кохання - це для них був гріх.
Вона сміялась тихо, істерично.
Для нього наставляти -
краще інших втіх.
Червоне плаття і звабливая людина
Раптово стала серед них.
Як гром небесний:
Є у них дитина!
Святий згрішив,
Плотських вкусив утіх...
Оскаженіла бідная Русалка
І в лісі наламала дров...
І довго дрова ті ламала,
Аж поки ти до нас прийшов.
І поки вірить тобі дуже,
Довіру збережи, мій Любий друже...
Я ж що змогла, те і зробила,
І допомоги прошу, Милий...
Бо хвора тема, що літає
Де вже можна і не можна:
Це Зрада...
В її серці лють палає..
Бережи нас, Боже...
0
0
186
Сині очі
В полоні безглуздих безсонних ночей,
Де усмішка дуже лукава,
Тону у безодні тих синіх очей -
Яскравих очей скандинава...
По тілу долоня блукає сама
Рельєфи так м'язів цікаві
А очі - неначе морозна зима -
З теплом літа дуже яскравим...
Той жар, що палає, огорне сповна
І тісно придавить в перину.
І ці самі очі побачить війна,
Вони ж побачать дитину.
В полоні болючім, між сотень ночей,
Де блискавки, рани і лава,
Потону у сльозах без милих очей
Без синіх очей скандинава...
0
0
183
Іграшка
Іграшка.
На кілька днів.
Красива лялька...
І доступна.
Для втіхи тіла...
Зрозумій:
Ця пустота -
Для тебе згуба.
Писати й набирати текст всі вміють.
Тату поблідне і спливе.
А ті, хто в захваті від тебе мліють,
Вже завтра тіло знайдуть, і нове.
Волосся
висмикне дружина.
Обличчя перекосить
Від гріхів.
І, навіть,
Ті твої коліна (й міжкоління)
Не вилікують...
І немає слів...
Тож дівчинка,
(і не моя)
Така розпуста
Підходить більше для старих п()вій.
Читай книжок побільше,
Златоуста.
І про хороше тільки мрій...
1
0
197
