Блог
Всі
Думки вголос
Ти поряд... Вислухай тепер
Мої страшні грішні зізнання.
Здається неділимим, та
Непевним є моє кохання...
Я вранці думаю про нього,
Вночі - про тебе...
Вдень хожу до тиші...
І з кожним кроком і добром
Кохання ділиться у ниші...
І кожен з них мені дає
Тепло і ласку дуже ніжні...
І з кожним розділю своє
Пухнасте ліжко білосніжне...
Та це - лише мої слова
Реальність - та така жорстока...
Згрішиш - полетить голова...
І буде все життя морока.
Не можна...
Не тепер...
Дурненька
І вельможна...
Думки вголос
В шістнадцять так бажала
Сказати: "Я кохаю!"
А далі - так хотіла
Твоїх палких обійм...
І от коли так добре
І швидко все збулося,
Тікаю знову, знову
У свій просторий дім...
Казали : я - повія
І шлях мені - в ескорт...
А ти був моя Мрія...
Тепер вже - кібер-спорт
Один мені лишився.
Смаколики і "кохфе"
Безсонні довгі ночі,
І гордість, що я "профі".
Переслідую, наздоганяю,
Наче гончі пси , в агресії...
Я караю , перемагаю...
Не лікують так депресію...
Вже час онлайн покинути, та ні
І манять знову rpg вогні.
Вже краще так, ніж алкоголь -
Хоч щось заповнить пустку цю і боль...
І дивні та реальні миті у житті,
Коли так пристрасні були на самоті,
І тіло рухалось само собою
І називалось це коханням і любов'ю
Вже не забудеш,
Ні...
Вірші
Всі
Русалка і Святий
Давно це було:
В лісі темнім
Зустрілись дві прості
Душі.
Життя було таким буремним
Ці двоє ж
Милувались
У тиші...
Він був Святим, Вона - Магічна.
Кохання - це для них був гріх.
Вона сміялась тихо, істерично.
Для нього наставляти -
краще інших втіх.
Червоне плаття і звабливая людина
Раптово стала серед них.
Як гром небесний:
Є у них дитина!
Святий згрішив,
Плотських вкусив утіх...
Оскаженіла бідная Русалка
І в лісі наламала дров...
І довго дрова ті ламала,
Аж поки ти до нас прийшов.
І поки вірить тобі дуже,
Довіру збережи, мій Любий друже...
Я ж що змогла, те і зробила,
І допомоги прошу, Милий...
Бо хвора тема, що літає
Де вже можна і не можна:
Це Зрада...
В її серці лють палає..
Бережи нас, Боже...
0
0
68
Сині очі
В полоні безглуздих безсонних ночей,
Де усмішка дуже лукава,
Тону у безодні тих синіх очей -
Яскравих очей скандинава...
По тілу долоня блукає сама
Рельєфи так м'язів цікаві
А очі - неначе морозна зима -
З теплом літа дуже яскравим...
Той жар, що палає, огорне сповна
І тісно придавить в перину.
І ці самі очі побачить війна,
Вони ж побачать дитину.
В полоні болючім, між сотень ночей,
Де блискавки, рани і лава,
Потону у сльозах без милих очей
Без синіх очей скандинава...
0
0
76
Іграшка
Іграшка.
На кілька днів.
Красива лялька...
І доступна.
Для втіхи тіла...
Зрозумій:
Ця пустота -
Для тебе згуба.
Писати й набирати текст всі вміють.
Тату поблідне і спливе.
А ті, хто в захваті від тебе мліють,
Вже завтра тіло знайдуть, і нове.
Волосся
висмикне дружина.
Обличчя перекосить
Від гріхів.
І, навіть,
Ті твої коліна (й міжкоління)
Не вилікують...
І немає слів...
Тож дівчинка,
(і не моя)
Така розпуста
Підходить більше для старих п()вій.
Читай книжок побільше,
Златоуста.
І про хороше тільки мрій...
1
0
86
