Я не хотів...
Я не хотів помирати отак: У темряві. Сам і не сам. Одиноко. Коли навкруги, де не кинути око, Цвіте лише жалібно мак. Я не хотів згасати умом: Помалу. Дуріти. Від втоми конати, Дивитись на світ через жалості ґрати, І в темряву впасти притьмом. Я не хотів летіти у низ: Проклято. Глибоко. Зболілий навіки, Як крила обірвуть у любої Ніки, В черговій із психіки криз. Я не хотів... Та зникаю тепер: У ніч. У безодню. В мирськії глибини. Немає в мені ні життя, ні людини. Так ранок із сонцем умер.
2025-10-01 20:49:23
1
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1971
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2146