Я не хотів...
Я не хотів помирати отак: У темряві. Сам і не сам. Одиноко. Коли навкруги, де не кинути око, Цвіте лише жалібно мак. Я не хотів згасати умом: Помалу. Дуріти. Від втоми конати, Дивитись на світ через жалості ґрати, І в темряву впасти притьмом. Я не хотів летіти у низ: Проклято. Глибоко. Зболілий навіки, Як крила обірвуть у любої Ніки, В черговій із психіки криз. Я не хотів... Та зникаю тепер: У ніч. У безодню. В мирськії глибини. Немає в мені ні життя, ні людини. Так ранок із сонцем умер.
2025-10-01 20:49:23
2
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7142
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2672