SHE STOOD UP AND CHANGED

STELLA RAYMOND

There was a time, When people laughed at her. Made fun of her looks. Pressurized her. Betrayed her. Let her down. Misunderstood her. Abused her. She lost her dignity in the society she lived. She lost her magnificence. Her personality. But suddenly, Something happened. People didn't know how but She totally changed. People thought that she consulted Someone. But she developed it on her own. She looked at her condition for many days. She understood that she could not remain like that for days. She remembered the inhumanity she faced. That day, she stood up strong. Once more she became a solemn person. She retrieved her personality. Her beauty, poise. Her magnificence. That day, she stood up To stand against those inhumane people. And she came to be known by more people for her Bravery, Self-esteem, Morality. And that was how she became a True person. All girls need to stand out strong In this world, In today's world. #TSA2020 **************

2020-03-24 08:16:25

28

8

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (8)

shadowlinxxx morgan

I read it over and over lol

Відповісти

2020-03-24 17:11:43

Подобається

STELLA RAYMOND

@shadowlinxxx morgan oh, thanks. 😍😍

Відповісти

2020-03-24 17:14:09

1

shadowlinxxx morgan

@STELLA RAYMOND welcome 💕

Відповісти

2020-03-24 17:37:10

2

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12688

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15

16915