Блог
Всі
Книги
Всі
Вірші
Всі
Люба пані
Питання полягає в тому,
Що ж все-таки викликає у вас втому?
З вулиці слухати музику вітру,
Дощові хмари, веселі діти?
Питав я вас, моя люба пані
А ваші очі були тьмяні-тьмяні.
Мов тихий буревій, і магія!
Усе було тоді у вас на вустах,
Все про що ви так і не змогли сказать,
Не мені, йому.
О люба пані, скажіть мені
Чом так мерехтять вогні
У ваших очах, коли
Мене немає поруч?
Ваше серце – білий кришталь,
Тремтить лиш коли з вами він.
Не я, не я був у вас в думках.
Не я був вашим бажанням,
Безсмертним як дитяча мрія.
У ваших думках він мов тоді –
У віці вашого єднання.
Не я там був, не я там буду.
Проблема полягала в тому
Що у вас викликав втому
Лишень я і мої руки
2
0
66
Ти був тут
Дарма ти хвилювався і питав
"Чи все з тобою гаразд?"
Все рівно так боліти більше не буде,
Як боліло коли був ти поряд.
Очі закриваю, так болять, я марив.
Просто дай мені відповідь, як все було?
Все рівно не буде так боліти, як тоді
Коли я марив, у живому сні.
Триматися за руки зовсім не обов'язково.
Головне аби я був тут, і ти був тут також.
Все буде гаразд до моменту
Поки ти тут і поки я тут.
У живому сні, така жива вода,
Обпіка шкіру, гарячий чай.
Крап крап крап.
Ковть ковть ковть.
Чому я так спітнів? Чому так хвилююся,
Я боюся виглядати дурним, навіть якщо це лише я.
Ти не любиш те яким був я і не любиш яким став.
Щоразу так страшно, щось зробив не так.
Ти зник, здається я знову просто марив.
Твого серця стукіт тут був і твій запах.
Я майже впевнений тут був і твій голос,
Твій сміх і твоя гордість, але чи тут був я?
Я майже впевнений що не я був із тобою.
Сміюся тепер я, після тебе, після тебе все таке безглузде.
Безглузді всі люди, намагання, нова мара.
Все рівно мені вже не буде так боліти як після нього
2
0
221
Will back soon
On my thoughts I always will be home.
In my dreams I'm home even if I actually not.
Sorry for being that much depressed.
But I feel like I lose everything even it's still exist.
Sorry for you that you don't understand.
I think I don't feel that world is real.
Is it real?
Tell me why I feel this way, I hope you know.
I can't recognize my thoughts, I can't see my own hands.
I feel like life is a big joke now,
It's make me feel stressed so I want to puke.
Every time I see people around, I don't feel like I'm part of them.
Am I actually ever was?
I don't think it will gone later, so sorry for being annoying.
I hope it will gone later, so sorry it still that much sadly.
Am I actually exist or just part of me hope that my mind still here?
I hope it's not like this, I hope so but don't believe.
Oh don't worry, I feel that I already used to it.
Oh don't worry, I feel that it's what I was born for.
Nothing can't hurts anymore, nothing feels like home.
Am I really part of it?
What supposed I do, I asking you just because
I don't feel like my soul still with me.
I used, I was used I totally was.
Try to forget where home is, just don't look at time.
I spending it in energy-saving mode.
Don't use your money, don't eat, sleep more.
Days are gone, face to face.
Me and someone else in my head.
I can't remember what I supposed to be.
My head pulled around I think my silly eyes again try
Recognise something around, something around me.
I hope it will gone soon.
I hope it will gone soon.
I hope it will gone soon.
I hope when it's happend I will be still here.
Later I will back.
Tell me I will back.
2
0
139
