Люба пані
Питання полягає в тому, Що ж все-таки викликає у вас втому? З вулиці слухати музику вітру, Дощові хмари, веселі діти? Питав я вас, моя люба пані А ваші очі були тьмяні-тьмяні. Мов тихий буревій, і магія! Усе було тоді у вас на вустах, Все про що ви так і не змогли сказать, Не мені, йому. О люба пані, скажіть мені Чом так мерехтять вогні У ваших очах, коли Мене немає поруч? Ваше серце – білий кришталь, Тремтить лиш коли з вами він. Не я, не я був у вас в думках. Не я був вашим бажанням, Безсмертним як дитяча мрія. У ваших думках він мов тоді – У віці вашого єднання. Не я там був, не я там буду. Проблема полягала в тому Що у вас викликав втому Лишень я і мої руки
2024-05-30 19:08:50
3
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2539
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5560