Привид
(18+)
Бути людиною якась токсична хуйня. Я набагато менший за свій одяг. Бути кимось така важка душевна праця. Я набагато менший за світ навколо. Якщо ти народився кимось, будь ним до кінця Щоб після смерті твоя душа точно не ожила. Привидом бути може не так й погано. Бути привидом людини якою був колись. Стерши пів світу в попіл, читаєш догани. Що на в світі добро, а що є погано. Я міг би бути чимось більше ніж це тіло. Очевидно, що я міг би бути кимось ще. Але я це сукупність хімічних реакцій В салаті з несподіванок і випадковостей. Я виграв свій квиток в життя, Але поки не зрозумів, що з ним робити. Привидом бути не так вже й погано, Людиною якою ніколи не міг стати. Ти звикаєш бути ніким, з'являються цікаві речі, Можливо бути кимось це насправді і є смішно. Ти більший за цей світ, якщо закрити очі. Це напевно єдина причина, Чому всі ховають погляди, коли щось питає дитина. Так смішно бути кимось, але будьмо щирі, Смішніше бути кимось кого ніколи не було. Тож будь привидом людини, якої ніколи не існувало – Будь їм кимось.
2023-10-20 14:14:38
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1869
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4824