Кров
Molly Walker
Яка кров тече в твоїх жилах? Гаряча, червона і бурхлива? Чи є ти людина? Від мозку кісток і до самого тилу? А може десь там, у душі, глибині... Ховається щось потаємне, страшне? Червоне, мов море і зле мов любов. Ховаєш ти руки свої у кишені, Холодні вони, тримають крижини. Яка кров тече в твоїх жилах? Чи знаєш ти, чи знають інші? Ховайся як слід у жахливих потоках, Не мрій, не живи, і просто мовчи. Яка кров тече в твої жилах? Вільна, солодка мов стиглий мигдаль? Не ховайся, люби, плач і кричи, Кров червона, бурхлива твоя.
2023-02-12 15:06:29
4
0
Інші вірші поета
Люба пані Lover-loser Страх самотності Пейзажі
Інші поети
Ledi_Alina03
@Ledi_Alina03
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2071
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11539