Мистецтво палає
Картини горять у печі, Фарба з них так гарно тече. Всі статуї у мить стали – Грудами каміння. Ноти постелили у ванній Щоб не мочити ніг. А книги у вітальні Горять, горять, горять, палають. Агонія любові, і сил моїх останніх вздих. Життя стає таким прекрасним, Як в ньом немає пошуків і сенсів. Життя моє таке прекрасне, що аж ковтати боляче уже, Слину смаку крові і чорниці. Горять, горять, палають, всі мої книжки. Горять зламаними бажаннями, тліють мертвими мріями. Горіть, палайте, тлійте... Усі книги йдіть до біса. Сенси, смерть, саме життя. Усе іди до біса. Масла запах, фарби, руки в бруді. Ідіть до біса, ви усі. Синці від лязгання по руках, Ідіть кудись, кудись усі, де пахне смогом і тхе натхненням. Сенси, сенси, сенси горять...
2022-12-23 17:10:50
5
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3213
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3323