Падишах
Ашаннiя
О, мій суворий падишах, Та скільки ж будеш ти глумитись — Ховати жалість в тих очах, В які мені не надивитись? Навіщо знищив ти сліди, Якими можна повернутись В ті, найщасливіші часи? Як зміг ти їх ось так позбутись? О, мій суворий падишах, Чи не втомився потішатись — З'являтись знов в моїх віршах, А потім йти і не вертатись? Навіщо стратами щоденно Живеш і в діях, і в словах? Спливаєш ти ось так, священно, Час — мій суворий падишах.
2022-10-05 05:22:41
6
0
Інші вірші поета
Літечко красне Замок із піску Мої вірші всюди тебе знайдуть Завжди бути поруч
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5231
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9325