Падишах
О, мій суворий падишах, Та скільки ж будеш ти глумитись — Ховати жалість в тих очах, В які мені не надивитись? Навіщо знищив ти сліди, Якими можна повернутись В ті, найщасливіші часи? Як зміг ти їх ось так позбутись? О, мій суворий падишах, Чи не втомився потішатись — З'являтись знов в моїх віршах, А потім йти і не вертатись? Навіщо стратами щоденно Живеш і в діях, і в словах? Спливаєш ти ось так, священно, Час — мій суворий падишах.
2022-10-05 05:22:41
6
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3224
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2808