Щоденник батька
У старому письмовому столi Я знайшла щоденник твiй. Не побачить нiколи волi Останнiй шлях твiй. Минуло вже 9 рокiв, Як ми залишились без тебе… Твiй вiчний сон - твiй вiчний трон. Все вже не так, На цей раз не буде строкiв. Вже нiколи не буде тебе, Це – мiй рок, моя доля, Але я вибачаю тебе, Що ти майже не був зi мною. Вже печаль моя згодом стине, Тебе бачу лише у вi снi. Залишив менi ти єдине – Старий щоденник свiй… Всi цi роки своїм теплом Мене зiгрiвала мати, А в серцi з розбитим склом Не припиняла я сумувати. Кожен рядочок твого письма Навiює журбу… Життя твоє тепер туман, А я… А я ще йду… За тебе йду… Вже нiколи не буде тебе, Це – мiй рок, моя доля, Але я вибачаю тебе, Що ти майже не був зi мною. Вже печаль моя згодом стине, Тебе бачу лише у вi снi. Залишив менi ти єдине – Старий щоденник свiй… У старому письмовому столi Я знайшла щоденник твiй… Не забудеться вже менi Останнiй подих твiй…
2022-10-14 21:35:15
4
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4833
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1385