Чому, коли ти йдеш, я плачу?
Ашаннiя
Чому, коли ти йдеш, я плачу І на порозi дощ стiкае знов? В своїх очах вже полум'я не бачу, З прощанням миттю холодiє кров. Чому, коли ти йдеш, обiйма Бережуть тепло коханих рук? Чому в твоєму серцi є надiя, Що помiж нас не може бути вже розлук? Чому твiй погляд вперше, як востаннє, Шепоче найприемнiшi слова? Лише на тебе найнестерпнiше чекання, Менi здається, що такого не бува. Чому у розумi так нескiнченно в'ється Лиш те iм'я, яке з усiх одне? Тому, що два палких, коханих серця Давно назавжди втiлились в одне...
2022-10-23 07:01:46
12
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Натока.
Гарний вірш❣️
Відповісти
2022-10-23 07:47:34
1
Ашаннiя
@Натока. Дякую 🤗
Відповісти
2022-10-23 08:33:18
Подобається
Eneli Fox
Чуттєвий вірш❣️
Відповісти
2022-10-25 06:46:39
Подобається
Інші вірші поета
Незалежність Мої вірші всюди тебе знайдуть Хай буде світ З очей всіх суддів дивляться кати
Інші поети
Panda
@Asma_Tic
Eleanor Rigby
@ouvrir_son_coeur
Avrora171717
@Avrora171717
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2533
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1569