Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2020-09-15 11:49:20

64

39

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (39)

Tomka

@Вікторія Тодавчич спасибо ✨

Відповісти

2020-09-15 13:00:40

Подобається

Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК

Шукай, шукай, Віка, ... Мечтай, идиализируй, нарисуй образ и ищииии) Долго искать ТАКим образом будешь...может и всю жизнь... "А любовь рядом была, следом шла, лепестки рассыпая. А любовь рядом была только сердце об этом не знало..."( песня советская может не дословно, зато правильно...) Или третий вариант, "Любовь негаданно нагрянет, когда её совсем не ждёшь и каждый вечер сразу станет, удивительно хорош..иты поёшь:"Сердце, тебе не хочется покоя. Сердце,как хорошо, что ты такое. Спасибо, сердце, чтобы умеешь ТАК любить."(Л.Утесов) А нас миллиарды...и вариантов любви варианты)) ... Ищите друг друга, чтобы не случилось. Ждите друг к другу во что бы то ни стало...(из передачи "Жди меня"....может недословно, поправьте)🤗😃🤣

Відповісти

2020-09-15 15:43:48

1

Вікторія Тодавчич

@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК ваши слова звучат очень красиво. Благодарю вас, это явно мой любимый комментарий ❤🍁

Відповісти

2020-09-15 16:46:40

1

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4767

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

2705