Крижана королева
По вогню я босоніж крокую, Мов по кризі, по гострому склу, По уламках, краєчками раю Я всі каверзи гідно пройду. Вкотре я натикнуся на збіги Невезінь або злих язиків І пограю ще раз в їхні ігри, Ігри тих, недалеких, умів. Я, приймаючи правила долі, Вчуся бути сильнішою тут І стають під моєю ногою Льодом краплі невдачей і скрут. Та інакше все можна побачить, Не полон, а свободу знайти. До добра через труднощі шляхом Йтиму я саме так, як і ти. Я тепер лише ковзаю легко По усіх тих моїх перешкодах, Що ламаються тільки під лезом І зникають в загублених водах. Не здаватися, все відпустити, Завжди бути в думках обережною, Мені краще і жити, і бути Крижаною на вік королевою.
2022-11-13 05:18:31
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сандра Мей
Мені сподобалось.
Відповісти
2022-11-13 07:53:22
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4536
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3127