Замок в хмарах
Тата Ашаннiя
Для замку в хмарах правил не існує, Архітектура в кожного своя. Хтось затьмянів, хтось фарбами малює, А хтось ще досі пізнає життя. В одних воно таке неперешкодне, Вони завжди отримують усе. А в інших мрії зовсім вже замовкли, Знов лише сум в безодню їх несе. І тільки я нестримано співаю, Душа ніяк не витримає вогня. Мій замок в хмарах досі не зникає, Бо замок цей - моя міцна броня.
2025-10-28 21:14:03
2
0
Інші вірші поета
Хусточка Надихаюсь Вами Старість Я б сьогодні могла померти
Інші поети
Стефанія
@Rusanna_Vognuk
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2067
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12972