Ангел
Мiй, я знаю, ти назавжди мiй, Але якщо життевий бiль Захоче долi нашi розвести… Я не вiдпущу життя своє Те, що в серцi так давно живе. Скажи, любов моя, Так хто ж без тебе я? Хтось, неначе шлях мiй пiдказав, Рожевi пелюстки розклав До твого серця, любий мiй… Ти неначе вiтер, наче тiнь, Все в життi моєму так змiнив, Що не зрозумiла я: Так хто ж без тебе я? Мiй, я знаю: ти назавжди мiй, Тому вiддай увесь свiй бiль Лише моїм не стриманим сльозам. Я залишу їх Тим небесам, Якi завжди допомогали нам. Залишу там, де було добре нам… I вмить, немов схилилось небо, Повернув минавший ранок. I знову зупиняло тебе Вiд слiв болючих на останок… Я покажу лише тобi, Що коли важко на Землi, У Всемогутнiй Вишинi З тобою плаче янгол твiй… ВІДЕО: https://youtu.be/oRBORkH5VyI?si=pmMNOpdo5_-Xo1ag
2022-10-15 06:58:51
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2609
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9028