Світ без тебе - могила
Ашаннiя
Світ без тебе - могила, Небо – неначе клітка. Навіть вогонь каміна Колір змінює зрідка. Холод в кімнаті, морок, Стіни немов застигли, В серці уламок-ворог, Спогади стали пилом. Світ без тебе - могила, Пташки щебечуть мовчки. Там, де весни година, Досі осінні ночі. Стелиться листя стогами, Осінь любов змінила Довгими лиш дорогами. Світ без тебе - могила... Озвучка - https://youtu.be/WXis7aRKI28?si=EnhvNtJ3s7dxlGCJ
2024-04-26 17:49:31
4
0
Інші вірші поета
Я життя розпишу кольорами Проклятая Між нами Намисто
Інші поети
MARI
@marsikitsme
_Юпитер_
@_Cuddlies_
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1928
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11463