Старість
У нескінченності до зірок Палає вогнищем хід думок, Палає безліччю запитань, Знов починаючи струм повстань. В полоні роздумів, все життя Жадає справжнього каяття Її, втомлене світом, серце. Подивилась в розбите люстерце І не впізнала себе тепер, Жахливі наслідки атмосфер, Що спричиняли багато болю, На волосся лягли сивиною. Павутинням малює доля На чолі, під звуки бемоля, Очі втратили справжній колір, Старість вчиняє життю опір. У нескінченності до зірок Палає вогнищем хід думок, Перемогу святкує ярість, Бо прийшла безжалісна старість...
2022-10-02 09:56:27
7
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1974
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4513