Як добре бути молодим
Як добре бути молодим І часу зовсім не боятись, Не бачить в зачісці сивин І без турбот знов посміхатись. Стрічати зранку промінці, Ані хвилиночки не спавши, І мати мрії-олівці, Щоб ним все розфарбувати. Як добре бути молодим, Босоніж під дощем кружляти, І завжди бути головним, В житті своєму панувати. Як добре бути молодим І все уперше пізнавати, Дивитись оком запальним Але не помічати знаків... Та вже не буде, як було І ми усі тепер інакші, Наш скарб - посивівше чоло І ми у світі найбагатші, Бо кожен буде молодим Життя своє розпочинати, А старість тільки обраним Судилось мудро проживати.
2025-03-13 21:27:50
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Анна Вишневська
Вірш пронизаний світлою тугою за молодістю, але водночас він несе глибоку філософську думку про зрілість і мудрість. Ви влучно зображуєте емоції молодості, коли світ здається відкритим і новим, а кожен день приносить нові можливості та переживання.
Відповісти
2025-03-15 10:54:06
1
Тата Ашаннiя
Відповісти
2025-04-10 20:34:59
1
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2249
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1375