Намисто
Тата Ашаннiя
Мрiї про тебе я знов одягаю,  Наче намисто цiннiше.  I Знову… I знову я Небо благаю,  Щоб бути з тобою скорiше.  Назавжди в тобi хочу я заблукати,  Неначе в жаданому снi.  Я буду чекати…  Я буду чекати на тебе й обiйма твоi… Кроки чиїсь за дверима я чую, Нi, це не ти… Помиляюсь…  Знову сумую, ще бльше сумую,  Тебе, як нiкого, кохаю…  Я бiльше не хочу розлуки з тобою,  Бо щастя моє в тобi.  Серце забути тебе не дозволить,  Я маю сказати тобi… Я бачу в посмiшцi твоiй  Життя всесильний круговiй…  Я бачу в лагiдних руках  Все те, що я кохаю так.  Вже твої очi не сумнi,  Вони назавжди вже мої…  Я знаю, ти – вогонь думок,  Найяскравiша iз зiрок…
2022-10-19 07:47:02
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Тата Ашаннiя
дякую від душі, Олю 🙏
Відповісти
2022-10-23 06:49:09
Подобається
Сандра Мей
Це просто , щось неймовірне🤩
Відповісти
2022-10-27 16:46:49
1
Тата Ашаннiя
@Сандра Мей дякую за увагу, Сандро🤗
Відповісти
2022-10-27 17:28:13
1
Інші вірші поета
Хусточка Уламки У країни душа палає Падишах
Інші поети
Jarida Nalisa
@JaridaNalisa
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4407
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1798