Вершина
Ти - мій біль і найвища вершина,  Найтяжкіше з усіх перехресть,  Бо до тебе я йшла крізь долини,  Крізь невдачі, крізь зради, крізь смерть. Кожен раз не той шлях обирала,  У падіннях втрачала себе, Стільки горя в житті назбирала І навколо було все пусте. Ти - моя найцінніша вершина,  Бо до тебе я йшла крізь недуг.  Дуже затишна та полонина,  Де моїх не відпустиш ти рук. Ти - моя нездоланна вершина,  Ти - моя не зрадлива душа, Ти - безсонні моєї причина,  Ти - любов, та насправді, чужа... *** Озвучка -  https://youtu.be/dJMlm2OylpU
2022-09-30 08:48:06
3
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9028
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1984