Час
Щоранку ми народжуємось знову,  Щоденно проживаємо життя, Щоночі ми зникаємо раптово,  Потроху ми йдемо до небуття. По колу плетемо свої дороги,  До яких вже не буде вороття.  Постійно відбиваємо пороги  До Бога, в молитвах за майбуття. Цей поспіх, заробити на життя,  Роками заважає дійсно жити.  Встигаємо лише на каяття,  Бо цінний час зуміли розгубити. Відео: https://youtu.be/rYlzwen2okA?si=BVQTkB5FlCu89YmS
2022-10-04 04:00:23
13
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Так і є.
Відповісти
2022-10-04 08:34:52
1
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4924
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2126