Сині Береги
В безодні вод покірно стогне місяць мій, Морська глазур вдягає всі міста у вогні. Злилися з хвилей пам'ять і печаль моя І знову я, знову я одна… Здавалося, що в казці ти мене впізнав, Прагнучи вершин, мене одну шукав. Але дурні надії доля забрала, А я одна, досі я одна. Віднеси мене До минулого, любов, В ті сині береги, Де знов чекає він. Я вірила тобі, жила твоїми снами, Щодня я йшла за мрією знов ланцюгами, Ти несподівано з мого звернув шляху, Прошепотів, шепотів «Я йду..." Віднеси мене До минулого, любов, В ті сині береги, Де знов чекає він. Життя тривало і ще так багато спроб Іскрилось і тьмяніло  серце знов його, Як боляче б не було мені, все одно,   Вірю я, вірю я у в любов. Віднеси мене До минулого, любов, В ті сині береги, Де знов чекає він. Відео: https://youtu.be/gyQavbYE45s?si=SkojiPMdoHkLk_ks
2024-05-04 20:32:08
4
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1983
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10257