Нескінченність запитань
В скiлькох нестриманих сльозах Ти бачив посмiшки мої? Скажи менi, в чиїх очах Були вони, жили вони? Чому не забуваєш їх, Коли з тобою ми не разом? Чому тепло обiйм моїх Стає спокусою одразу? Чому вiд мене знов чекаєш Найпершi лагiднi слова, Якi ти й досi пам’ятаєшь? Яких, можливо, не бува… В скiлькох хвилинах нескiнченних Тобi хотiлось цiлувати Вiрші мої благословеннi I мої плечi обiйняти?...
2022-10-14 11:47:31
5
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3722
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13487