Замок із піску
Набігла хвиля на жовтий пісок, Змила шумом твій замок, Хвилю не втримав блиск зірок, Від хвилі він весь промок. Сіла пташка на твоє плече І сказала, що скоро Стане душі твоїй гаряче, Не згоріти б в її покоях. Вкотре замок ти ліпиш для нас, Куполи, вежі, стіни, Та тільки давно вже сплив наш час, Лишились одні руїни. Ти на небі, а я на землі, Не забирай мою радість, Не забувай мою мрію Силу мені дай свою. Будував для двох Замок із піску Та я дурна не знала, ДлЯ двох його замало. Замок із піску Залишиться твоїм На небі й на землі.
2023-03-24 21:22:09
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ашаннiя
дякую, Ольго🙏
Відповісти
2023-03-25 07:33:41
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1746
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1778