Передмова
Передмова
Чи залишалися ви колись на самоті? Звичайно. Я впевнений. А що... Що відчуває людина на самоті? Чому вона залишається сама? Не з власної волі... Не завжди... Лише насправді самотня людина відповість вам на ці питання.
Що ти бачиш навколо себе? Інших людей? Книги? Інтернет-павутину? Може годинник, що вже кілька годин набридає тобі своїм тіканням чи засніжену вулицю за вікном? Якщо так, то ти дуже примітивна людина. Ти не бачиш того, що бачу я. А знаєш ЩО я бачу? Я бачу навколо себе запах, почуття, людські душі, бачу думки і весь цей пазл складає пустоту. Тиша, вакуум. Те середовище, в якому я живу.
Хто я? Та ніхто! Як і ти. Ти - ніхто! Твої друзі - ніхто! Перехожі - ніхто! Ми з народження були ніким. Ніким, нічим, пустотою. А я навіть більший ніхто, ніж ти. Хоч у чомусь я тебе перевершую.
А тепер ще раз. Хто я?
Я той, кого ти бачиш щодня, але не помічаєш. Хлопець, що сидить у глибині класу, вставивши у вуха наушники. Я - вигнанець. Справжня пляма на репутації нашої ідеальної школи. А впізнати мене легко.
Чорне не розчесане волосся, потріпана футболка, розхристана сорочка в клітку і синій заплямований рюкзак. Ти мене впізнаєш одразу. Ось такий я - Ян Варнава.
Чи залишалися ви колись на самоті? Звичайно. Я впевнений. А що... Що відчуває людина на самоті? Чому вона залишається сама? Не з власної волі... Не завжди... Лише насправді самотня людина відповість вам на ці питання.
Що ти бачиш навколо себе? Інших людей? Книги? Інтернет-павутину? Може годинник, що вже кілька годин набридає тобі своїм тіканням чи засніжену вулицю за вікном? Якщо так, то ти дуже примітивна людина. Ти не бачиш того, що бачу я. А знаєш ЩО я бачу? Я бачу навколо себе запах, почуття, людські душі, бачу думки і весь цей пазл складає пустоту. Тиша, вакуум. Те середовище, в якому я живу.
Хто я? Та ніхто! Як і ти. Ти - ніхто! Твої друзі - ніхто! Перехожі - ніхто! Ми з народження були ніким. Ніким, нічим, пустотою. А я навіть більший ніхто, ніж ти. Хоч у чомусь я тебе перевершую.
А тепер ще раз. Хто я?
Я той, кого ти бачиш щодня, але не помічаєш. Хлопець, що сидить у глибині класу, вставивши у вуха наушники. Я - вигнанець. Справжня пляма на репутації нашої ідеальної школи. А впізнати мене легко.
Чорне не розчесане волосся, потріпана футболка, розхристана сорочка в клітку і синій заплямований рюкзак. Ти мене впізнаєш одразу. Ось такий я - Ян Варнава.
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(1)
Передмова
Супеееер
Відповісти
2021-06-24 20:08:31
Подобається