2005. Від Майкла К.
- Доброго дня, Майкле. Я впевнений, ви чули про нас в цьому місті.
- Так, звісно. Що ви хочете від мене?
- Ми хочемо, щоб ви підтримали деякі наші інтереси в місцевому парламенті. Ви розумієте, що, ми можемо бути дуже щедрими, якщо угода буде виправдана.
- Ви забилися? Я не буду з вами співпрацювати. У мене є свої принципи, і я вірю в закон і порядок.
- Розумію, Майкле. Кеппо усміхнувся. - Але ви повинні розуміти, що у цьому місті ми маємо певний вплив, і несприятлива репутація може вам зіпсувати кар'єру.
- Я не боюсь ваших погроз. Я працюю для громади, а не для вас і вашої злочинної зграї.
- Розумію. Але подумайте добре. Ми можемо зробити ваше життя дуже неприємним, якщо ви вирішите не співпрацювати з нами.
- Я відмовляюся. Я не вступлю в угоду з вами, навіть якщо це буде означати труднощі для мене.
- Вибір за вами, Майкле. Ми завжди знаходимо шляхи розв'язання питань. Тільки не забувайте, що світ не такий чистий, як вам здається.
ЧЕРЕЗ СІМ МІСЯЦІВ. ( лист знайдений біля дверей дому Майкла )
Дорогий Майкле.
Мабуть, ти думав, що можеш пройти повз нас, ніби ти кращий за всіх. Але це не так, і час тобі це усвідомити.
Ми бачимо, як ти граєш у цю гру політика і правосуддя. Але навіть найкращі актори не виживають, коли ми намагаємося втручатися в гру. Ти забув, хто тут створює правила.
Ми можемо стати тінню за тобою, що крокує крізь твоє життя. Знайти слабкі місця, де ти не очікуєш. Пам'ятай, що ми володіємо інформацією, яка може тебе зруйнувати, не залишаючи й сліду. Ти бачив, які стосунки ми можемо розірвати, як павутиння під тяжінням нашої влади.
Ти будеш відчувати нашу тінь навколо себе, коли ти думаєш, що в безпеці. І не має значення, де ти будеш ховатися.
МИНУЛО ЩЕ ДВА МІСЯЦІ
Інтрига плутала свої нитки серед вулиці, але в серці темної алеї, де завжди тліло підземне вогнище каміна, стояв впертий погляд Луки.
Тягучий дим супроводжував його невиразну посмішку, коли він розглядав здалека розкішний Mercedes-Benz. Лука не був чоловіком, який би легко змирився із поразкою. І Майкл Кроне тому доказ.
- Ця політика, здавалося б, займає своє місце в цьому танці влади.
- Містере Кеппо. Ви ж розумна людина. Знищити тут можу тільки я вас.
Лука відчував злість, що плавала в його крові, мов темний струмінь. Йому не подобалося те, як Майкл підносив своє обличчя високо, наче змішуючись з янголами, що тягнулися до нього. Долоні Луки стискалися в кулаки, а великі, злі очі отримували темніший відтінок.
Він заспокоїв вогонь, щоб не обпектися. Слова Луки відлунювали у власній душі, де відбувалася тиха війна. "Час вчить, час покаже. І він переконається, хто тут справжній гравець."
Його кроки та дихання залишалися спокійними. Але злість його залишилася, ніби грозова хмара, готова вирувати в будь-який момент. Лука знав, що в цій грі піднесення може бути коротким.
- Так, звісно. Що ви хочете від мене?
- Ми хочемо, щоб ви підтримали деякі наші інтереси в місцевому парламенті. Ви розумієте, що, ми можемо бути дуже щедрими, якщо угода буде виправдана.
- Ви забилися? Я не буду з вами співпрацювати. У мене є свої принципи, і я вірю в закон і порядок.
- Розумію, Майкле. Кеппо усміхнувся. - Але ви повинні розуміти, що у цьому місті ми маємо певний вплив, і несприятлива репутація може вам зіпсувати кар'єру.
- Я не боюсь ваших погроз. Я працюю для громади, а не для вас і вашої злочинної зграї.
- Розумію. Але подумайте добре. Ми можемо зробити ваше життя дуже неприємним, якщо ви вирішите не співпрацювати з нами.
- Я відмовляюся. Я не вступлю в угоду з вами, навіть якщо це буде означати труднощі для мене.
- Вибір за вами, Майкле. Ми завжди знаходимо шляхи розв'язання питань. Тільки не забувайте, що світ не такий чистий, як вам здається.
ЧЕРЕЗ СІМ МІСЯЦІВ. ( лист знайдений біля дверей дому Майкла )
Дорогий Майкле.
Мабуть, ти думав, що можеш пройти повз нас, ніби ти кращий за всіх. Але це не так, і час тобі це усвідомити.
Ми бачимо, як ти граєш у цю гру політика і правосуддя. Але навіть найкращі актори не виживають, коли ми намагаємося втручатися в гру. Ти забув, хто тут створює правила.
Ми можемо стати тінню за тобою, що крокує крізь твоє життя. Знайти слабкі місця, де ти не очікуєш. Пам'ятай, що ми володіємо інформацією, яка може тебе зруйнувати, не залишаючи й сліду. Ти бачив, які стосунки ми можемо розірвати, як павутиння під тяжінням нашої влади.
Ти будеш відчувати нашу тінь навколо себе, коли ти думаєш, що в безпеці. І не має значення, де ти будеш ховатися.
МИНУЛО ЩЕ ДВА МІСЯЦІ
Інтрига плутала свої нитки серед вулиці, але в серці темної алеї, де завжди тліло підземне вогнище каміна, стояв впертий погляд Луки.
Тягучий дим супроводжував його невиразну посмішку, коли він розглядав здалека розкішний Mercedes-Benz. Лука не був чоловіком, який би легко змирився із поразкою. І Майкл Кроне тому доказ.
- Ця політика, здавалося б, займає своє місце в цьому танці влади.
- Містере Кеппо. Ви ж розумна людина. Знищити тут можу тільки я вас.
Лука відчував злість, що плавала в його крові, мов темний струмінь. Йому не подобалося те, як Майкл підносив своє обличчя високо, наче змішуючись з янголами, що тягнулися до нього. Долоні Луки стискалися в кулаки, а великі, злі очі отримували темніший відтінок.
Він заспокоїв вогонь, щоб не обпектися. Слова Луки відлунювали у власній душі, де відбувалася тиха війна. "Час вчить, час покаже. І він переконається, хто тут справжній гравець."
Його кроки та дихання залишалися спокійними. Але злість його залишилася, ніби грозова хмара, готова вирувати в будь-який момент. Лука знав, що в цій грі піднесення може бути коротким.
Коментарі