Ви знаєте, де мешкають кавові дракони? Невже гадаєте, що вони плавають у чашці? Ні. Чашка кави – це своєрідні двері з Темного містечка до інших світів.

Темне містечко – королівство кавових драконів. Назву свою воно отримало через те, що там переважають коричневі відтінки. Незважаючи на похмуру назву, там яскраво сяють різнокольорові зірки. Іншого світила дракончикам і не треба.

Кульбабчик здивовано розглядав новий світ. Ох, дарма він поліз за драконом у чашку, намагаючись упіймати за хвіст. Справа в тому, що дракончик влаштував безлад у квартирі й не хотів допомагати. Домовик і почав ловити пустуна. У результаті опинився у Темному містечку.

Тут усе було невелике. І домовик не відчував страху. Скоріше, зацікавленість. Подивившись на небо, він замилувався. Зірки були великими та яскравими, а колір неба нагадував кавову пінку. Дерева пісочного кольору скидали золотисте листя. І всюди спали дракони різних кольорів. Кульбабчик обережно пробирався між ними, намагаючись не наступити на чийсь хвіст.

Вдалині крізь кавовий серпанок він помітив обриси веж. Звичайних будинків тут не було. Вежі з бордовими дахами нахилялися в різні боки, але не падали. На тлі напівтемряви їхні білі стіни вирізнялися особливо яскраво.

Раптом до Кульбабчика підлетів той самий пустотливий дракончик з чубчиком на лобі.

"Ти як сюди пробрався?" - почув домовик питання, що прозвучало подумки.

"За тобою стрибнув, шкідлива ти істото", - пробурчав Кульбабчик.

"Так-так, треба тебе витягнути звідси", - сказав дракончик, сідаючи поруч, - "стрибай на спину, так буде швидше. Сподіваюся, Хранитель ще не випив каву, і двері залишаються відчиненими. Інакше доведеться тобі летіти з іншим драконом".

"Не хочу з іншим драконом", - затявся домовик, - "і взагалі, це ти винен".

Дракончик засміявся і надто різко злетів до зірок. Він чітко знав, куди летіти.

"Ці зірки - відблиски з інших світів", - пояснила істота, - "але ми літаємо тільки в зірки кавових кольорів. Ми ж - володарі кави!"

Кульбабчик осудливо похитав головою. Що за самовпевнена істота йому трапилася?

Помітивши потрібну зірку, дракончик повернув до неї. Домовик заплющив очі. Йому здавалося, що вони зараз зіткнуться з небесним світилом.

- Кульбабчику? Ти як у чашку втрапив? – почувся здивований голос Хранителя. - Ти що, до дракончиків у гості ходив? Розкажи.

Муні знав про існування Темного містечка, але сам там не бував. А розповідь очевидця викликала у чоловіка дитяче захоплення.

- Вирішено! - заявив Міракл. - Я зроблю величезну чашку, заповню її кавою і теж вирушу до міста драконів. Цікаво, а там є Хранитель? Кульбабчику, ти його бачив?

Схоже, драконам слід підготуватися до візиту ще одного надміру допитливого мандрівника.