Rin Ottobre
@Rin_Ottobre
Пишаюся тим, що я Письменниця.
Блог Всі
Думки вголос
5
1
164
Думки вголос
3
100
Різне
4
1
75
Книги Всі
Вірші Всі
Ти поклич, як зірки на світанні...
Ти поклич, як зірки на світанні Згаснуть. І я почну все спочатку. Із прологу. З банальної фрази... А чи краще кінець дописати? Незавершений розділ лишився. Там з тобою була я щаслива. То чому за нове ми взялися, Адже не дописали ще книгу? Крізь життя сторінки в лабіринті Силует твій здалека впізнаю. Розминулись останньої миті. І шляху повернутись немає?.. Випадково чи не випадково До сюжету лишились питання. Як тепер не почати все знову, А зійтись на сторінці останній, Щоб покликати мала ти змогу. І щоб я голос рідний почула. Хай нарешті у цім епілозі На світанні тебе обійму я.
0
0
17
02.04.2024
Зникають в темряві слова. Хай поцілунки мої скажуть, Що відчуваю. Буду я Твоя, з тобою. Зараз, завжди. Спинився навіть час. І ми Нестерпно близько, як ніколи. Відверто в очі - аж щемить, А на вустах твій теплий подих. Тіла торкаються. Думки Нестримні, дикі, хаотичні. Навіщо світ, коли є ти? І твої очі темно-сині Нестямно, пристрасно люблю. Нас ніч пітьмою хай укриє. Віддамся, здамся, підкорюсь Без жалю я тобі, богине.
0
0
19
Ти наснишся мені...
Ти наснишся мені В сяйві нового дня Чи в смарагдовій темряві ночі. Враз назустріч тобі Лину птахою я, Аби рідні побачити очі. Най то буде лиш сон - Непостійний хиткий, - Все одно я тебе дочекаюсь. Спалахне горизонт І повернешся ти Синім маревом у небокраї.
0
0
16