Ти поклич, як зірки на світанні...
Ти поклич, як зірки на світанні
Згаснуть. І я почну все спочатку.
Із прологу. З банальної фрази...
А чи краще кінець дописати?
Незавершений розділ лишився.
Там з тобою була я щаслива.
То чому за нове ми взялися,
Адже не дописали ще книгу?
Крізь життя сторінки в лабіринті
Силует твій здалека впізнаю.
Розминулись останньої миті.
І шляху повернутись немає?..
Випадково чи не випадково
До сюжету лишились питання.
Як тепер не почати все знову,
А зійтись на сторінці останній,
Щоб покликати мала ти змогу.
І щоб я голос рідний почула.
Хай нарешті у цім епілозі
На світанні тебе обійму я.
2026-02-15 17:19:07
0
0