Голос
"Хто в місто йде, облиш усі надії", - Побачив напис на руїнах я, Як в нечестивих заблукав краях. Привів сюди той голос, що постійно Його я чую повсякчас і всюди. Він виє, наче в морі ураган, І я попався на його обман. Не дітися від голосу нікуди... Коли я до води став наближатись В оазисі серед піску пустель, Спинився біля озера й завмер. Не стримався, аби не закричати. Тікав із міста й голос проклинав я... І от летять вперед мої роки, А мене вабить, кличе знов туди Зловісний голос. Місто все чекає. В тім озері тоді побачив я, Як гину сам у проклятих краях.
2022-10-14 07:34:11
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Чудовий вірш👍
Відповісти
2022-10-16 15:27:54
1
Rin Ottobre
@Лео Лея дякую)
Відповісти
2022-10-16 19:34:29
1
Сандра Мей
вав😍
Відповісти
2022-10-25 17:23:43
1
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9092
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3224