Ти навчила мене...
Ти навчила мене в дива вірити, Йти за покликом серця завжди, Свої мрії плекати, леліяти, Берегти від печалі й журби. Ти навчила мене мови ніжності І цілунків незнані слова. Щоб пізнати тебе, мало вічності. Ти єдина така. Ти одна. Ти навчила кохати. Кохатися В сяйві сонця і в світлі зірок. Ти навчила всього. Тепер знаю я, Як свою дарувати любов, Як тобі, моя панно, зізнатися: Ти мій всесвіт, душа, моє все. Твого тіла неспішно торкатися Так, як ти колись вчила мене.
2021-02-10 22:05:06
6
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2575
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16499