От і настав час, коли відьма-осінь навідалася в Безіменне місто. Я зрозумів це, коли під ноги впав перший кленовий лист насиченого кольору охри, що яскраво виділявся на сірому асфальті.

Запахло медом. Густим, пряним, бурштиновим. Вітри принесли в місто аромати соковитих яблук і груш, зануривши вулиці в солодку осінню дрімоту... Закутавши в клапті кульбабково-апельсинових відтінків. Яскраво. Барвисто і по-літньому весело. Юна художниця-пустунка не шкодує фарб. Прикрашає місто швидко і з любов'ю. Їй теж хочеться помилуватися ясно-сонячними крони беріз, вогненно-охровими – кленовими та тепло-коричневими – дубовими. Деякі клапті фарб весело кружляють у синяві неба, гнані свіжим вітром змін, який приносить сюди відьму.

Володарку осені звати Іредана. Її кучеряве волосся іскриться на сонці мідними кольорами. Обличчя з ластовинням і пустотливою посмішкою. Не боячись, розгулює вона у фіолетових сутінках, з цікавістю придивляючись до людей, вивчаючи їх. Особливо подобається відьмі допомагати закоханим, тим, що трошки соромляться почуттів. То помирить пару, що посварилася через дрібницю, розсипавши в повітрі місячний пил. Непомітно підкине в сумку студента оберемок айстр упереміш із кленовим листям і мрійливо спостерігає, як юнак, мило червоніючи, дарує букет однокурснику. Створює золоті листопади, коли дівчата, тримаючись за руки, гуляють у парку.

Відьма вважає, що найкращий час для кохання - осінь.

У маленькій, але затишній кав'ярні руда Володарка закутається в коцик по саму маківку. І виглядає звідти тільки копиця медового волосся та гостренький носик. З цікавістю вивчає вона меню і врешті замовить щось прохолодно-осіннєз улюбленим карамельним американо.

Інколи я стежу за відьмою, іноді вона за мною. Іредана знає, що я цікавий. А я знаю, що цікава вона. Так і розважаємося, слухаючи сміх одне одного.

Часто пустунка приходить до моєї квартири у подобі рудої киці з чистими синіми очима. Тоді я кличу домовика. Той, крекчучи, несе горщик з вершками. Кішечка їсть, мурчить від задоволення і від тепла, яким зігріває приміщення старовинний камін.

І хоча після весни і літа стає холодніше з кожним днем, компанія Іредани приносить різноманіттяі чари, що невідомі мені. Хранителю міста часто нема з ким побалакати саме про магію. А це дівчисько робить мене щасливим. На довгий, майже вічний, нескінченний осінній час.