ІРИНА ВЕЛИКА | СУПЕРЗЛОДІЙ(КА)
Пам'ятаю, як просили, як молили і благали.
Потім мої добрі дії зраджували й забували.
Пам'ятаю, як зі свистом сокири догори злітали.
Сморід плоті, що горить дуже добре пам'ятаю.
Пам'ятаю, як зв'язали і безпомічну топили.
Пам'ятаю, як спіймали і твердим камінням били.
Пам'ятаю, як від хат простоволосу й босу гнали.
Пам'ятаю, як услід злим шипінням проклинали.
Відвертались. Я ж від них втекти подалі намагалась.
Усамітнитись. Сховатись. Бо їм нашкодити боялась.
Дар, що маю не просила. Моя кара - моя Сила.
Саме Життя мене обрало.
І Знання, як духівницю, земля рідна дарувала.
Нужденних й хворих лікувати. Від біди їх захищати.
Вони ж, невігласи і труси, очі знічено ховали...
І з віку в вік мене вбивали.
А я на допомогу їм
знов і знову поверталась. І, знов і знову помирала.
Завжди люди допомогу у таких, як я просили.
І на церкву, водночас, очі злякано косили.
Попи хрестами золотими людей від мене відганяли.
І урочисто помолившись, жарке вогнище складали.
Зрадливу, підлу людську вдачу крізь віки я пам'ятаю.
Гідно в полум'я ввійду. Повернусь і покараю.
Потім мої добрі дії зраджували й забували.
Пам'ятаю, як зі свистом сокири догори злітали.
Сморід плоті, що горить дуже добре пам'ятаю.
Пам'ятаю, як зв'язали і безпомічну топили.
Пам'ятаю, як спіймали і твердим камінням били.
Пам'ятаю, як від хат простоволосу й босу гнали.
Пам'ятаю, як услід злим шипінням проклинали.
Відвертались. Я ж від них втекти подалі намагалась.
Усамітнитись. Сховатись. Бо їм нашкодити боялась.
Дар, що маю не просила. Моя кара - моя Сила.
Саме Життя мене обрало.
І Знання, як духівницю, земля рідна дарувала.
Нужденних й хворих лікувати. Від біди їх захищати.
Вони ж, невігласи і труси, очі знічено ховали...
І з віку в вік мене вбивали.
А я на допомогу їм
знов і знову поверталась. І, знов і знову помирала.
Завжди люди допомогу у таких, як я просили.
І на церкву, водночас, очі злякано косили.
Попи хрестами золотими людей від мене відганяли.
І урочисто помолившись, жарке вогнище складали.
Зрадливу, підлу людську вдачу крізь віки я пам'ятаю.
Гідно в полум'я ввійду. Повернусь і покараю.
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(2)
ІРИНА ВЕЛИКА | СУПЕРЗЛОДІЙ(КА)
Нажаль добро не цінується. Вірш передає злість та образу відьми. Сподіваюся правильно зрозуміла героїню. Вірш має непоганий ритм
Відповісти
2023-10-08 17:21:07
3
ІРИНА ВЕЛИКА | СУПЕРЗЛОДІЙ(КА)
Сильна річ, дуже люблю її ♡°•
Відповісти
2023-10-09 16:36:32
2