ІРИНА ВЕЛИКА | У СПОГАДАХ ТЕПЛІШЕ, НІЖ У РЕАЛЬНОСТІ
Коли ввечері лягаєш спати, ніколи не вгадаєш, що запропонує наступний день. І от, сьогодні зранку, читаю наступне завдання челенджу. "Спогади". От тільки, що саме доведеться мені згадати скорегувала несподівана звістка цього дня.
Неконтрольовано спливають у пам'яті шматочки минулого.
Група у дитячому садочку. Незвична метушня. Одночасно багато батьків. Багато гомону. По-святковому ошатні і занадто збуджені діти. Останні підготування. Незначні підправляння саморобних імпровізованих костюмів. І ми всі гуртом рушаємо до залу. На Новорічне свято!
Ми: мами, бабусі, дідусі і татусі - зовсім не прискіпливі і всім задоволені глядачі. Наші дітки: сніжинки, зайчики, мушкетери, східні красуні-танцівниці - загадкові у своїй впевненості актори.
Хлопчик Микита - один з мушкетерів. І ми з іншою мамою, що сидить поруч, схвально підтримуємо вибір виховательки, яка обрала Микитку для цієї ролі. Пам'ятаю, я сказала тоді, що він - зовсім не Араміс або Д' Атан'ян, а саме - Атос. Такий, завжди спокійний серйозний.
А ще згадала, як у наших дітей у другому чи третьому класі були спортивні змагання. Навесні. На майданчику. Було дві команди. Естафета. Моя Оля - передостання у кінці ряду, бо маленька. Дуже хвилюється, що не зможе перегнати "супротивницю", бо та і вища і "спортивніша"; і що через це їхня команда може програти в змаганні. І тут, набагато вищий, і набагато сильніший за Олю, Микита прийняв єдине правильне рішення. Він бігтиме за Олею і вирівняє шанси. "Наша" команда перемогла у тих змаганнях.
Дуже добре пам'ятаю того хлопчика Микиту.
Чого саме його згадую сьогодні цілий день?
Бо у вівторок, 24 жовтня його ховатимуть. Микита був снайпером. З початку цього року він числився "безвісти зниклим". І от, тільки зараз, у жовтні, його батькам привезли те, що залишилося від їхнього сина. Щоб вони гідно поховали Микиту біля його діда. Те місце заздалегідь підготувала собі бабуся Микити. Та війна порушила ту чергу.
Неконтрольовано спливають у пам'яті шматочки минулого.
Група у дитячому садочку. Незвична метушня. Одночасно багато батьків. Багато гомону. По-святковому ошатні і занадто збуджені діти. Останні підготування. Незначні підправляння саморобних імпровізованих костюмів. І ми всі гуртом рушаємо до залу. На Новорічне свято!
Ми: мами, бабусі, дідусі і татусі - зовсім не прискіпливі і всім задоволені глядачі. Наші дітки: сніжинки, зайчики, мушкетери, східні красуні-танцівниці - загадкові у своїй впевненості актори.
Хлопчик Микита - один з мушкетерів. І ми з іншою мамою, що сидить поруч, схвально підтримуємо вибір виховательки, яка обрала Микитку для цієї ролі. Пам'ятаю, я сказала тоді, що він - зовсім не Араміс або Д' Атан'ян, а саме - Атос. Такий, завжди спокійний серйозний.
А ще згадала, як у наших дітей у другому чи третьому класі були спортивні змагання. Навесні. На майданчику. Було дві команди. Естафета. Моя Оля - передостання у кінці ряду, бо маленька. Дуже хвилюється, що не зможе перегнати "супротивницю", бо та і вища і "спортивніша"; і що через це їхня команда може програти в змаганні. І тут, набагато вищий, і набагато сильніший за Олю, Микита прийняв єдине правильне рішення. Він бігтиме за Олею і вирівняє шанси. "Наша" команда перемогла у тих змаганнях.
Дуже добре пам'ятаю того хлопчика Микиту.
Чого саме його згадую сьогодні цілий день?
Бо у вівторок, 24 жовтня його ховатимуть. Микита був снайпером. З початку цього року він числився "безвісти зниклим". І от, тільки зараз, у жовтні, його батькам привезли те, що залишилося від їхнього сина. Щоб вони гідно поховали Микиту біля його діда. Те місце заздалегідь підготувала собі бабуся Микити. Та війна порушила ту чергу.
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(2)
ІРИНА ВЕЛИКА | У СПОГАДАХ ТЕПЛІШЕ, НІЖ У РЕАЛЬНОСТІ
Який жах 😭😧 Спочатку я поринула у ностальгію про свій дитячий садок. Хоч пройшло вже багато років пам'ятаю деякі моменти яскраво. Але кінцівка змусила клубку стати в горлі, а на очі навернутися сльози. Це дуже страшно. Хлопець Микита був дуже мужньою людиною.
Відповісти
2023-10-22 17:40:47
2
ІРИНА ВЕЛИКА | У СПОГАДАХ ТЕПЛІШЕ, НІЖ У РЕАЛЬНОСТІ
Яскраві моменти залишають відбиток у пам'яті про людей,яких вже з нами немає... Боляче, сумно..
Відповісти
2023-10-30 13:25:38
2