Блог
Всі
Шедевр
Цікаве, Думки вголос, Особисте
Той момент коли думаєш: а воно мені треба?
Хочу навчитися вдосконадіше писати і малювати, вдосконаліше робити так казати. Але кожен раз, бачучи результат (хороший результат, прогресс) я думаю - а воно мені треба? Коли успіх, навіть маленький, дається легко - мотивація пропадає. А ставити не реальні задачі в засмучуватись - не бачу сенсу. Я міг би критикувати свої праці - але я задовільнений тим маленьким успіхом, я не очікував від себе навіть цього - бо я вже нічого не очікую від себе. Очікувати щось від себе - безсенсове заняття.
Але там, же усілій технічних не треба, але треба вкласти думку і ідею - отут я починаю активно працювати, бігати, суєтитись - бо це ж Д У М К А. Це задум, це інформація в Всесвіт! Його правильна найточніша подача (генрі крадієць сенсу) - найважливіше що я можу дати в енергопростір. І ця Д У М К А - як не дивно, не потребує технічно дотошного виконання. Все, що воно потребує - це оригінальність і щирість.
І ось, здавалося б - виникло бажання технічно вдосконалитись в попрацювати. Ура. Але перед холстом - я в ступорі. Що малювати, цим технічно дотошним пензликом? Чого я прагну передати своєї ідеальной романтизацієї Всесвіту через прізму гармонії і пропорціональності?
Нема нічого в світі, щоб мене чіпляло настільки, що я готов би був потратити роки або ж все життя на втілення цієї Д У М К И. Предмета. Явища.
Немає.
Єдине про що я мрію - це намалювати ті карі очі, що кохаю. Але це вже на грані маньячельства, ітак помітив за собою, що зовсім здурів і в мене і в мого енергопростіру їде криша.
Не готовий присвятити дотошний ідеал своєму божевіллю. Я і так задолбав людину своїм існуванням...
Я не знаю нічого в світі, щоб мене дійсно надихало на ідеальний шедевр мого життя.
Доречі, гроза за вікном.
Про спеціфіку власного контента
Новини, Цікаве, Особисте
Оскільки мій контент був наполовину як мінімум побудован на артоб'єктах з картинками (а зараз такої можливості у мене тут немає) я частково переїзжу на ваттарпад і букнет (там це робиться якщо не помиляюся без підписки). Ще щось чув про аркуш, але я зараз присматрююсь, що мені цікавіше. Основний текстовой контент, плюс вірші, плюс напевно збираюся робити добірки віршів - так що, тут я більш ніж залишаюсь тут мій дом в те, звідки я почав, але - частково. Мені потрібно платформа для публікації текстів з арт працями. Ось. Якось так. Коли переїду кудись, обов'язково залишу посилання в закріплених, як і на інші соцсеті - а то вже багато чого загубилось або оновилось і тп. Знаю, що нікому воно особливо не потрібно, але мені особисто приємно тут проводити час і спостерігати за блогами, за життям, віршами. Кволо, але живемо)) дякую, цілую руки - тримаємось по життю в вірному тоні, позитивном.
5
441
Книги
Всі
Вірші
Всі
Нема кінця моїм коханням
Нема кінця моїм коханням...
У ваші чорні, карі очі!
Здавалось - літера і крапка...
І вірш завершений - забув.
Забув про ноти і сонати,
Забув про літо і вчора...
Але приходить нам на зміну
Зима,
Весна,
І тихий біль!
Шепоче шелестінням моря!
І місяць спів хова у вікна!
Абсурд - казали...
Знав - це сон!
Я в ньому авангардне "соль"!
Квіти! Квіти моя душа!
Лети за зграями вітрів!
І над хатами пролуна,
Мій голубиний спів...
Кричи!
Полюй за весной слабкой!
Вона втекти...
Чи сенс буття?
Нема кінця моїм коханням...
У ваші чорні, карі очі!
1
0
63
