Маячня. Я не можу в це повірити. Ми занадто далеко один від одного.
***
- Енн? Що з тобою сьогодні? Ти занадто розсіяна.
- Вибач. Коли ти плануєш зустріч?
- У понеділок.
- У понеділок?
***
Три дні? За три дні вона буде вже тут. Я не можу зрозуміти, чи рада я? Це занадто раптово.
***
- Чому тебе це так здивувало?
- Але ж ти, начебто, у Швейцарії.
- Саме так. Енн, у тебе точно все добре?
- Ні, Рут, не добре. Я дуже довго чекала нашої зустрічі, але не думала, що вона так різко настане.
На очах виступили сльози. У нервових спробах витерти їх, вона розмазала всю туш. Тепер під її очима були великі темні розмиті плями, але Енн було не до цього.
- Добре, де мені потрібно буде зустріти тебе? На чому ти будеш добиратися?
- Я їхатиму зі Стокгольма до Парижа. Думаю, там на вокзалі й можна буде зустрітися. Поїзд прибуде о 9:40. Я сподіваюся, у тебе вийде?
- Швидше за все, так.
- Тоді чудово. Заспокойся, будь ласка, скоро побачимося, - Рут скинула слухавку першою.